Помилка
  • JFolder::files: Шлях не є текою. Шлях: /home/a/adminudj/aspen.org.ua/public_html/images/golod
Повідомлення
  • There was a problem rendering your image gallery. Please make sure that the folder you are using in the Simple Image Gallery Pro plugin tags exists and contains valid image files. The plugin could not locate the folder: images/golod
Неділя, 23 листопада 2014 12:08

В дні вшанування пам'яті Голодомору треба говорити більше про життя

В дні вшанування пам'яті Голодомору треба говорити більше про життя, а не про смерть. Так почала свою лекцію-дискусію про Людмила Гриневич, доктор наук, один з найкращих дослідників теми Голодомору, періоду колективізації українського села, автор багатьох досліджень, наукових праць та книжок.


«Чи дійсно ми маємо культивувати наш біль,трагедії та смерть наших людей й таким чином виховувати депресивне покоління?» - контраверсія зустрічі аспенівців з науковцем. Такі питання неодноразово звучать в інтелектуальних спільнотах. Відповідь пробували шукати й ми.


Таких спільних відповідей багато. У нас на лекції були такі:


1. Своєю історією Україна має посилати людству застереження від подібних трагедій.
2. Про Голодомор потрібно навчитися говорити ще й з позиції права людини на життя.
3. Голод - це теж зброя.
4. Існують пропозиції американських вчених, зокрема Девіда Маркуса, про внесення терміну в політичний словник - голодотворна політика.
5. За сто років панування радянської системи зникла цінність людського життя.
6. Потрібно говорити про еру Голодомору. Почалася ера з грудня 1927 року, коли радянська влада почала накручувати шалені плани військово-промислової активізації. Й тоді почали скорочувати промислові програми. 147 мільйонів хліба 1927 року вивезли на північ Радянського Союзу. Україну почали використовувати, як колонію. В 1930 року почалися масові вивезення худоби, харчів, реманенту. Тоді й почалися масові селянські повстання: 4 тисячі повстань українських селян відбулися по всій Україні, почалися масові арешти за опір хлібозаготівель та антирадянську поведінку. В 1932-33 треба жертв Голодомору було до 4 000 000.
7. Україну та Північний Кавказ вже тоді називали нелояльними регіонами до радянської влади.
8. Агресивна радянська пропаганда проти заможних українських селян (їх називали куркулями та підкуркульниками) сприяла демонізації українців. Саме по пропаганді в першу чергу очевидно, що влада готувалася до знищення.
9. Сталін на зустрічі в Тегерані з американським держсекретарем сказав, що війна проти селян була для нього страшнішою й важчою, аніж початок другої світової війни.
10. Цифри жертв від Голодомору - до 5 000 000.
11. Пошук історичної правди - це шлях, а не сталість істини.
12. Історична політика - це рівень культури суспільства та держави.

 

Організували лекцію Вахтанг Кіпіані та Олег Деревянко.

 

{gallery}golod{/gallery}

Twitter