Вівторок, 23 грудня 2014 07:16

Кіно для різдвяних канікул від Лілії Млінарич

Тим, хто залишається у затишку своєї квартири чи будинку – як провести 10 вечорів Нового року, щоб «все було джаз».

№1

Паперовий місяць (Paper Moon). Режисер Пітер Богданович. 1973 рік.

Фантастично красива стилізація під фільми 40-х. Сімейна історія батька і маленької доньки (в ролях реальні батько та донька – Райан і Татум О'Ніли). Історія гідна О'Генрі та безсмертного комбінатора Остапа Бендера. І все ж історія про любов – двох людей, яким потрібна любов. Прихильність, яка занапастить шахрая і дасть ще один шанс батьку.

 

№2

Справжнє кохання (True Romance). Режисер Тоні Скотт. 1993 рік.

Насправді це перший фільм Тарантіно, якого я дуже люблю, хоча він зазначений лише як сценарист. У ролях майбутні зірки – Крістіан Слейтер, Ґері Олдмен, Денніс Хоппер, Бред Пітт та Патриція Аркетт (ще раз – це 1983!). Фільм смішний, іноді навіть жорсткий, але ніжний. Про кохання з першого погляду. Парочка (продавець коміксів і дівчина за викликом) на всіх парах несеться до щастя так, як вони це розуміють, прихопивши валізу чужого кокаїну як запоруку майбутнього добробуту. І, звісно, їх наздоганяють бандити...

 

№3

Любовний настрій (In the Mood for Love). Режисер Вонг Кар Вай. 2000 рік.

«Приятно вспомнить в час заката любовь, забытую когда-то». Це про цей фільм. Він побудований, як побудована людська пам’ять – не об’єктивний порядок подій та ієрархія речей, а перевага плинних вражень над життєвими потрясіннями. Це прекрасна мелодрама, в якій визнається і те, про що ми відверто не говоримо – такі якості кохання як летучість і випадковість у виборі його об'єкту :) І все це ніжно і красиво. 

 

№4 і №5

Якщо зовсім про мелодрами: у новорічні свята справді хочеться світла і тепла – тоді №4 Вуді Аллен Ти зустрінеш таємничого незнайомця (You Will Meet a Tall Dark Stranger) з Наомі Воттс, Ентоні Хопкінсом, Джошем Броліном, Антоніо Бандерасом та іншими. І №5 – Листи до Джульетти (Letters to Juliet). Обидва фільми з 2010 року. 

 

№6

Все освітлено (Everything Is Illuminated). Режисер Лів Шнайдер. 2005 рік.

Якщо про світлі теплі відчуття, то рекомендую один з моїх улюблених, який переглядаю як дехто «Іронію долі». Це подорож Україною, куди американський хлопець приїжджає, щоб знайти українську жінку, яка врятувала його діда-єврея. Так, про пам’ять, про війну та голокост, але реально дуже добрий і світлий фільм. А в ролі пройдохи-гіда, який робить бізнес на пошуку спогадів та ностальгії заможних бувших співгромадян, Женя Гудзь :). І саундтрек надзвичайний...

 

№7

Майкл (Michael). Режисер Нора Ефрон. 1996 рік.

У Різдво, звичайно ж, згадуємо про янголів. І про фільм «Майкл». У ролях Джон Траволта, Енді Макдауел, Боб Хоскінс, Роберт Пасторелі та інші. Майкл живе у глушині, у майже збанкрутілому готелі, полюбляє перехилити чарку, ледарювати і гарненьких жінок, а ще він янгол, ще й не простий, а архангел Михаїл... Хороша комедія від New Line Cinema.

 

№8

Квартира (The Apartment). Режисер Біллі Вайлдер. 1960 рік.

Незначний клерк (Джек Леммон) частенько дає ключі від своєї квартири своїм босам, яким ніде зраджувати дружинам, а сам в цей час марудиться і в дощ, і в сльоту в очікуванні, коли ж згасне світло у вікнах, і можна буде повернутися додому… Але все змінюється в той момент, коли він під ялинкою зустрічає ліфтершу з роботи (Ширлі Маклейн), яка вирішила покінчити з собою після невдалого побачення з директором.

Сумна комедія, яка отримала Оскар як кращий фільм року. Звідси витоки «Іронії долі», про що згадував сам Рязанов.

 

№9

Кікудзіро (Kikujirô no natsu). Режисер Такесі Кітано. 1999 рік

Ще одна історія про довіру між дорослим і дитиною, фільм нетиповий для режисера. Типовий тільки сам Такесі, який грає головну роль все з тим же нерухомим обличчям-маскою і добрими очима. А починається фільм з мрії маленького хлопчика (Юсуке Секігучі) знайти маму, яка давно залишила його і живе десь біля моря. Супроводжувати ж його направляють випадкового чолов’ягу (Кітано) – задираку і випиваку. Історія про набуття справжньої чоловічої дружби, знаходження друга-сина і друга-батька. Неймовірно тепла і світла, і реально зворушує до сліз...

 

№10

Історія американського кіно (A Personal Journey with Martin Scorsese Through American Movies). Режисер Мартін Скорсезе. 1995 рік.

Для допитливих і тих, хто живе за принципом «Хочу все знати!». Справжня енциклопедія і хороші коментарі знаменитого режисера.

Якраз вистачить на наші святкові дні :)

 

Coca Cola Jorney, 18.12.2014

Twitter